Київ, 9 січня 2001 –

Олекса Боярко:

"У прямому ефірі з Праги "Вечірня свобода". З часом у нас створилася певна схема передачі "Вечірня свобода", від якої ми практично не відступали, за винятком одного разу. Це трапилося останньої п"ятниці минулого року 29 грудня. Тоді був досить важливий привід. Саме тоді з нами зв"язався по телефону майор запасу Служби безпеки України Микола Мельниченко. Йдеться про того самого офіцера, який упродовж тривалого часу таємно робив аудіозаписи розмов у кабінеті президента України. Пан Мельниченко тривалий час переховується в одній з європейських країн, зрозуміло, з яких причин. Сьогодні стався той самий випадок. І ми відхиляємося знов від схеми, пан Мельниченко знову висловив бажання взяти участь у нашій передачі у відкритому ефірі. Він зараз з нами на телефонному зв’язку.

Ми запросили також гостей до київської студії — одного з, так би мовити, активістів "касетної справи ", народного депутата України Сергія Головатого і людину, яка, що називається "з нашого цеху" — журналістку, керівника медіа проекту "Політичні хроніки" Ірину Погорєлову. Ми починаємо з того, що пригорнуло увагу ще після інтерв’ю пана Мельниченка на радіо "Свобода".

Пане Мельниченко, десять днів тому ви заторкнули питання про те, що ще навесні минулого року в кабінеті президента України планувалося, як Ви тоді зацитували самого Леоніда Кучму, "знищити Віктора Ющенка". Цей пассаж особливо зацікавив масмедіа в Україні, і не тільки масмедіа. Що ще Ви могли б розповісти про те, як обговорювалася доля прем’єра в кабінеті президента?"

Микола Мельниченко:

"Питання йшло із губернатором Донецької області і … там були такі слова: "Ющенко хоче, щоб я його звільнив. Я його не звільню, я його знищу раз і назавжди." І потім відбулись ті кроки, щоб політично знищити Ющенка."

Олекса Боярко:

"А у Вас на стрічках немає записано того, що потім врешті-решт президент відмовився від цього плану?"

Микола Мельниченко:

"Ні, такого немає, щоб він відмовився. Були названі терміни, що він повинен був працювати тільки 2000 рік, а на початку 2001 року його повинні були поміняти."

Олекса Боярко:

"Поміняти на кого, пробачте?"

Микола Мельниченко:

Олекса Боярко:
"Ще які прізвища називалися?"

Микола Мельниченко:

"То несуттєво."

Олекса Боярко:

"Пане Мельниченко, у першій стрічці, яка була оприлюднена Олександром Морозом, була згадка про радіо "Свобода". Справа в тому, що ситуація навколо радіо "Свобода" досить дивна. Протягом тривалого часу ми спостерігаємо активність спецслужб навколо радіо "Свобода". Це пов’язано не тільки з тим, що з нами виходите на контакт Ви, пан Мельниченко, це почалося ще раніше. Спецслужби прямо виходять на контакти зі співробітниками української редакції. Як то кажуть, першим "прощупали" директора редакції Романа Купчинського. Представник спецслужб приїздив спеціально до Праги на оту "задушевну розмову", відкрито говорив, що редакцію не дуже полюбляють в президентській адміністрації, і особисто президент. І попереджав, що, якщо не зміниться, не "пом’якшиться" тональність передач, то там нагорі докладуть усіх зусиль, щоб витіснити радіо "Свобода" з українського ефіру.

З подібними побажаннями виходили представники спецслужб і на нашого кореспондента у Варшаві. Тим часом , ця практика триває і донині, і зараз буквально. І свою увагу спецслужби України зосереджують на інших співробітниках української редакції. Ми реєструємо факти, збираємо їх і документуємо. Пане Мельниченко, Ви заторкнули це питання?"

Микола Мельниченко:

"Я думаю я можу вам наглядно продемонструвати відношення президента до радіо "Свобода". Я включаю, слухайте,будь ласка.( йде запис) Чутно було?

Олекса Боярко:

"Ви не могли перевести дещо для слухачів, було не дуже чутно."
Микола Мельниченко:

"Президент телефонує в комітет, який вдіповідає за частоти і каже: "Хто відповідає за частоти в тебе? Комітет цей… Скажи, що платить BBC і Свобода за використання наших частот і в порівнянні зі світовими, нехай мені офіційно дадуть довідку. Їх треба прижати б*** на х***, чи ні?." Це слова президента Кучми."

Олекса Боярко:

"Запитання до Києва, до пана Головатого. Така ситуація, якщо б сталося в Європейській країні… це могло б бути якимось струсом суспільства, переворотом в свідомості суспільства, так би просто вона не пройшла, а в Україні ніби нічого в принципі не сталося. Діють кілька активістів, окрім них нічого не стається. Чи це помилка так розглядати? Чи це дійсно немає тої відповідної реакції?"

Сергій Головатий:

"Коли я був в Парижі на початку грудня і одному консьєржу в готелі розказував, що в Україні президента підозрюють в організації викрадення журналіста, то він каже: "Як, президент? Тоді він кінчена людина. Тоді йому кінець."

Я сказав: " Україна - то не є Франція… Я тобі заздрю, що ти живеш в такому суспільстві, і працюючи консьєржем в двозірковому готелі, знаєш, що кінець тому президенту, хто причетний до зникнення, вбивства чи переслідування журналіста. Але Україна - це трошки інше. Така розмова з консьєржем була пов’язана з тим, що в мене тоді були підозри, що за мною стежили і я мусив йому сказати, чому я запитував, хто був у тому готелі.

Я не думаю, що в суспільстві є байдужість до справи, яка зараз виникла в Україні. Думаю, що суспільство за роки діяльності Кучми залякане більше, ніж воно було залякане за роки режиму Горбачова. І тому внутрішній опір, внутрішній протест і внутрішня готовність суспільства сприйняти, що Кучма причетний до зникнення журналіста Гонгадзе на 90% є. Інша справа, чи суспільство готове висловити цей протест і чи воно готове позбутися деспота, диктатора, особи, яка забезпечила машину знищення людей, машину переслідування журналістів, які ні в чому не винні. Бо політики, депутати є носіями влади, а журналісти - це ті, хто несуть слово. І якщо Кучма за роки свого президентства створив систему знищення тих тільки, хто говорить?!.. Звичайно, що суспільство повинно накопичити.. енергію, ту масу супротиву, щоб позбутися цього диктатора. Ми не можемо далі, не повинні терпіти цього."

Олекса Боярко:

"Я звертаюся до Ірини Погорєловою. Я спеціально запросив журналіста, колегу незаангажованого в радіо "Свобода". Ви маєте нагоду запитати пана Мельниченка напряму."

Ірина Погорєлова:

"В мене є багато запитань, які з’явилися після того, як з’явилася карна справа. Але дозвольте маленький коментар до того, що казав Головатий.

Те, що до нас ставиться зараз з повагою Рада Європи, організація "Репортери без кордонів", це все зрозуміло. Але наш президент поїде до Німеччини. Йому подасть руку глава цієї держави. Для нас це є іспит. Ми будемо дивитися: цей глава держави знає, що відбувається в нас… Ми знаємо, що таке дипломатія. Але, якщо до українського народу ставиться запитання, чи він готовий провести революцію, чи створити умови, щоб зняти з себе цей тягар, то ми хочемо подивитись на культуру західної цивілізацію.

Чи вона готова без компромісів, високої політики заплющювати очі на те, що в нас відбувається? Той приклад, що Ви навели і стосується радіо "Свобода", яке не є українською редакцією, а є міжнародною…

І наш президент посягає на свободу цього міжнародного радіо, яке мусить захищати, у тому числі, і європейська спільнота. Це ремарка.
А зараз, якщо можна, питання до пана Мельниченка. Я спробую сформулювати загальне питання, яке в нас зараз існує. Виникла ситуація, при якій вважається, що після Вашого інтерв’ю радіо "Свобода" Вас знайшли (або до того ще) представники нашого СБУ, вони поставили перед Вами якісь умови, Ви нібито на них погодились, але потім змінили свою точку зору і дали інтерв’ю для радіо "Свобода", і після цього виникла карна справа проти Вас.
Чи можете Ви докладно пояснити свої особисті причини. Ми маємо коментар в "Зеркале недели", що у Вас є сімейні обставини, через які Ви поїхали… хвороба дитини. Що, нібито це є причиною того, що Ви зробити крок проти держави за гроші.

Що це є причина… а не громадський крок. Крім того, нібито Ви маєте інформацію, якою шантажуєте усіх. Якщо можна, ии в Україні досягли вже тої межі, коли всі хочуть знати, хто за Вами стоїть.

Якщо Ви не хочете цього сказати, то, принаймні скажіть, з чим пов’язаний Ваш крок. Чи можливе для людини Вашого рівня зробити особистий крок і можете Ви гарантувати, що те, що Ви робите, не є шантаж, є справжній професійний і політичний крок."

Микола Мельниченко:

"Я зрозумів Ваше питання. Мій вибір був свідомий. За мною не стоять ніякі ні політичні сили, ні олігархи. Чому порушена кримінальна справа після виступу на радіо "Свобода"? Я особливо не спілкувався з представниками Служби безпеки, але в мене є інформація, що вислано багато людей і коштів на те, щоб знайти мене і не допустити до України.

Після того виступу, коли я сказав, що "так, я повертаюсь до України", і певні сроки були визначені, тому саме і виникла кримінальна справа, щоб не дати мені можливість їхати і стати свідком. Саме тому була постанова, щоб мене опрєдєліть до слідчого ізолятора. Влада боїться мене і моїх показів."

Олекса Боярко:

"Пане Мельниченко, за Вами полюють щоб вас судити, чи Вас вбити?
Микола Мельниченко:

"Вони хочуть якимось чином вплинути на мою свідомість, щоб я дав офіційно інші покази. Це… повірте, в спецслужбах є методи, якими зомбують людину. Це ті самі уколи… там є тема, як поміняти свідомість людини…"

Олекса Боярко:

"Віце- прем’єр міністр України Юлія Тимошекно коментує ситуацію стосовно "касетної спправи" спеціально для радіо "Свобода" у розмові журналісткою Мариною Пирожук.

Марина Пирожук: Пані Тимошенко, в інтерв’ю радіо "Свобода" Микола Мельниченко стверджує, що має записи, що Леонід Кучма давав накази знищити Ющенка. Як би ви прокоментували цю інформацію?

Юлія Тимошенко: Я думаю, що ми повинні отримати експертизу касет, якщо вони є реальними, ми повинні про це говорити. Ми повинні всі записи, які є, аналізувати і приймати певні рішення… політичні.
Марина Пирожук: Пані Тимошенко, Мельниченка оголошено в Україні злочинцем, чому ж тоді йому висуваються такі пом’якшені обвинувачення, на Ваш погляд?

Юлія Тимошенко: Взагалі, як можна було порушувати кримінальну справу проти людини, коли невідомо ще, чи ці касети реальні чи нереальні. Я думаю, що все це є "заказуха", перепрошує за це слово. І прокуратора працює на замовлення. Це дуже небезпечно для суспільства, яке будує демократичне супільство.

Олекса Боярко:

"Пане Головатий, наскільки Ви підтримуєте ідею повернення Миколи Мельниченка до України буквально невдовзі? Це, в принципі, дасть щонебудь, і чи це реально?"

Сергій Головатий:

"По-перше, я б не хотів би того, щоб Мельниченко повернувся зараз до України, тому що в Україні створена система знищення людей, які кажуть правду. Мельниченко належить до тих, хто оприлюднив правду про Кучму, про Кравченка, про Деркача, про інших злочинців, які є при владі, про Потебенька, який є співучасником злочинів в Україні. Тому при появі Мельниченка в Україні , його або закриють в СІЗО, йому виламають руки, ноги, виколять очі, або здеруть шкіру, як здерли з того тіла, яке знайшли під Таращею.

Для того, що б ми не встановили правду стосовно тіла, з якого здерто шкіру і відрубано пальці, сьогодні не слідчу комісію викликалися особи, які причетні до встановлення експертизи. Візьмемо маленький факт. Експерт з Таращі Воротинцев — експерт, який перший робив огляд тіла. Що сьогодні з ним сталося? Потебенько і його злочинна команда прокуратури перетворила цього експерта на свідка.

Вони його залучили до кримінальної справи в статусі свідка. Зробили незаконний обшук дома, на роботі, позабирали всі матеріали, вилучили комп’ютер, забрали первинні докази, матеріали обстеження цього тіла. Я маю інформацію, що в Україні з 1952 року, коли ще був живий Сталін, не вилучалися документи первинного обстеження трупів з тої інстанції, яка перша оглядала тіло. Але це зробили в Таращі, і забрали цього Воротинцева. На нього йде тиск. Ось, що означає свідок, ось що позначає джерело інформації.

Тому повернення Мельниченка до України — це однозначно віддати його в руки Потебенька. Він є носій сталінської системи, сталініст чистої води, він виконавець того, що було в репресивну систему Сталіна. Це є механізм приховування інформації про знищення людини. Тому, коли ви мене назвали активістом касетної справи, мене це трошки образило. Мене не цікавить касета, я є політиком, який за 10 років як політичний діяч усвідомив, що в Україні створена система знищення людей, і яка гарантує ніколи розкриття злочинів про знищення людей."

Олекса Боярко:

"Пане Мельниченко, з огляду на те, що сказав пан Головатий, Ви все-таки збираєтесь повернутись до Україин невдовзі, як і планували?

"Пан Олексо, можна я з приводу того, що сказав Головатий, дам первинну інформацію — розмови президента про суд, про наш суд, як відбувається в нас суд. (йде запис)"

Олекса Боярко:

"Дуже важко слухати через кілька мікрофонів, багато прешкод…Але запитання залишається…"

Микола Мельниченко:

"Так, я готовий повернутися до України. Колись, я думаю після проведення експертизи я повернусь до України."

Олекса Боярко:

"Не дивлячись на те, що Ви знаєте всю цю систему?"

Микола Мельниченко :

"Я знаю всю цю систему, але, розумієте, очікувати на те, щоб прийшли, знайши і просто вбили — це набагато гірше, ніж знаходитись в слідчому ізоляторі, де будуть, як каже пан Головатий, знімати шкіру."

Олекса Боярко:

"Ви були одним з тих, хто був дуже добре поінформований про всю цю систему. Ви розумієте, на що Ви йдете?"

Микола Мельниченко:

"Я розумію, на що я йду, тому що знаю, що очікує Україну, якщо я на це не піду.

Нікому не вдасться тихенько відсунутись …і сказати, що "мене це не буде стосуватись". Україну чекали дуже великі випробовування. Була запущена сильна система для того, щоб подавити свободу, подавити бажання людей боротися… заради грошей, заради наживи… з приводу приватизації…"

Ірина Погорєлова:

"На почаку цієї справи пропонувалося, щоб до Вас приїхав слідчий…"
Сергій Головатий: "І Потебенько погодився…"

Ірина Погорєлова ( до Мельниченка):

Сергій Головатий:

Микола Мельниченко:

"Я хочу просити Вас узнати, що сталося з суддєю, який вів карну справу по Салову. Я доповідаю зараз дослівно слова К учми. Заходе Янукович до Кучми в кабінет. Кучма каже "Я тебе вітаю. У тебе є справа по Салову. По ньому порушена кримінальна справа за поширення неправдивої інформації про президента ще з грудня місяця. Крутив-крутив ваш суд якійсь і повернув справу назад, і сказали, що розглядали, як образу президента. Це ж подонки твої судді. Я повинен їхати до них і давати свідчення! Тому візьми цього суддю, підвісь його за яйця, нехай повісить одну ніч." Далі Кучма каже: "Судді взагалі, бл***... Янукович відповідає : "Ну, вони подонки. Прєдсєдатєль суда у мене там нєнадьожний. Єго надо менять." Кучма: "Ну ти ж понимаешь. Менять, пока система такая , что... Ну я думаю, что с судьей вы разберетесь, чтобы он на всю жизнь запомнил."

Я можу це включити, якщо.. це буде чутно.. Давайте попробуємо…
Олекса Боярко: "Давайте… ( йде запис) На жаль, дуже погано чути, це треба робити в одній кімнаті, а не через приймачі…і додаткові дроти…"

Микола Мельниченко:

"Ще про суддів… "Заходе Кравченко до Кучми. Справа по Олійнику, по меру Черкас, по кандидатам в президенти. І доповідає: "Ну формально кримінальну справу ми порушили. Можна його довбати, він весь час падає в обморок, падає ,там його откачують". Кучма: "Ну там же Бойко єсть, падлюка"

Бойко - це голова Верховного Суду. "Я ж передав справу в іншу область." Кучма передав справу в іншу область, а Бойко взяв і
відмінив. Кравченко: "Ну з Бойко треба щось вирішувати. Я думаю, що ви вже план маєте. Його треба виганяти. Кучма: "Як тільки закон буде, я вигоню". Кравченко: "Ви же знаєте, під ким судова система? Кожну справу ми супроводжуємо. Якщо суддю не беремо в кліщі хорошо, або не лякаємо, то вона ломається і виходить." Це дословно слова усіх оцих посадових осіб."

Олексо Боярко:

Ось запис розмови.

Катерина Ващук: Мені б не хотілося коментувати слова президента, тим більше я їх не чула. Але я хочу прокоментувати своє враження від цієї ситуації, яка складається сьогодні в державі. Як на мене, все вимагає дуже толерантного вивчення всіх питань. Ми не можемо поспішних висновків зробити, звинувачуючи ні одну, ні другу сторону.

Скажімо, чому ми повинні безапеляційно вірити Мельниченку, і не вірити президенту? Чому ми повинні не вірити сьогодні абсолютно усім правоохоронним органам? Я знаю дуже багато людей, хто працює в Генеральній прокуратурі, вони дуже кваліфіковані спеціалісти, порядні люди, і ніколи вони не виконають команди, яка буде йти в розріз з їхнею совістю.

Тому я належу до тої категорії депутатів, які хочуть, щоб усе було розслідувано без шуму, без політичних амбіцій. Давайте повіримо прокуратурі, давайте повіримо тим людям, які працюють над розслідуванням тих справ, і вони нам скажуть правду.
Я хочу задати одне запитання тим, хто так дуже ідеалізує Мельниченка?

Я не можу уявити на цьому місці свого сина, я б теж дуже хвилювалася, але все має бути не на політичне шоу розраховане, а на пошук правди, істини.

Олекса Боярко:

"Пан Мельниченко, чи Ви маєте записи розмов пані Ващук з президентом?"

Микола Мельниченко:

"У мене є записи пані Ващук із президентом, і я б хотів би просити слідчу комісію і пана Головатого про автентичність. Якщо Катерина Ващук дасть добро (розумієте, про що я говорю?), щоб взяти голос президента розмов із Катериною Ващук... Повірте, ми зробимо ті епізоди, які не стосується ні особисто Катерини Ващук, ні державних таємниць. А Катерина Ващук нехай почує свої розмови і скаже "Да, це мій голос, а це голос президента". І потім хай комісія Лавриновича візьме цей голос президента, і порівняє з тим, що віддавали накази. Я таке пропоную".

Олекса Боярко:

"Дуже добре, тоді Катерина Ващук може стати свідком у цій справі…"

Микола Мельниченко:

Олекса Боярко:

"А це нове для нас, що Тарас Чорновіл був у кабінеті президента? Ви можете якось докладно розповісти, навколо чого точилася бесіда, і що взагалі… як Тарас Чорновіл опинився там?"

Микола Мельниченко:

"Я так думаю, що Леонід Данилович із своїми … Він не рахує Тараса Чорновіла за свого друга. Він перешкоджав, наприклад, його вибранню в народні депутати… Він оддавав команду, щоб в ніякому разі не підтримувати Тараса Чорновіла… Справа велась
по справі, по суті. Вони і політично обсуждали питання про
Рух, про розкол, про з’єднання Руху.

Тут йому немає чого боятися. Він толерантно себе дуже вів."

Ірина Погорєлова:

"В мене є питання до пана Мельниченка з такого приводу . З початку саме касетного скандалу, коли пан Мороз оголосив про наявність ваших записів, з'явилася в Верховній Раді ініціатива 11 депутатів з пропрезидентських фракцій створити спеціальну комісію для того, щоб вилучити ваші матеріали, і їх досліджувати.

Сергій Головатий:

"Поки відповість Мельниченко, я можу зняти перший питання стосовно державної таємниці. Адже проти Мельниченка порушена кримінальна справа по статті 125 — наклеп на президента. Потебенько не побачив ніяких державних таємниць у тих матеріалах, які має Мельниченко і розповсюджує. Отже, проти нього не порушили кримінальну справу за підслуховування, чи запис, чи стосовно державної таємниці. Наклеп на Кучму… В тому і питання полягає.

Микола Мельниченко:

"Так, Я б хотів відповісти про те, що президент України на 90 відсотків країною не займався. Він займався політичним переслідуванням. Переслідуванням тих осіб, які щось пробували зробити, поміняти, наприклад, фінансові потоки в Україні, які не йшли на користь президенту, поміняти процес приватизації, який пробува зробити Ющенко. Це стосується, наприклад.. Сумський Хімпром. Я прошу, якщо буде якась комісія, чи депутатів, хай вони подивляться, куди йдуть акції від Хімпрому. Я можу достовірно сказати, що 25% акцій особисто було направлено Кучмі, плюс одну золоту акцію. Для дітей, для внуків, і він дав на це добро. Також інші підприємства, в яких інтерес розподіляє Кучма. Розумієте до чого? І хтось йому тут буде це знати і доповідати".

Олекса Боярко:

"В Ірини Погорєлової було запитання, чи Ви готові віддати всю цю інформацію вже в самій Україні різним комітетам?"

Микола Мельниченко:

"Я готовий віддати цю інформацію. Але, ще раз повторюю. Я готовий віддати її або таким депутатам, як Єрмак, Омельченко. Іншим, наприклад, я не маю право довіряти, ні силовим структурам не маю права довіряти, тим більше генеральному прокурору довіряти, або я можу віддати це голові Верховного Суду Бойко. Це тим людям, яким можна довіряти"

Олекса Боярко:

"Я б хотів інший аспект порушити. Чи є у Вс записаним на стрічку розмови президента Кучми з лідером комуністів Симоненком. Чи часто Симоненко зустрічався з Кучмою?"

Микола Мельниченко:

"Знаєте, він якщо і зустрічався, то я думаю в іншому місці … У мене такої інформації немає."

Олекса Боярко:

"Про які злочини, зафіксовані на Ваших стрічках, Ви ще не повідомляли, до яких причетні пан Деркач і пан Кравченко?

Микола Мельниченко:

Олекса Боярко:

"А що стосується пана Кравченка?"

Микола Мельниченко:

"Ну, пан Кравченко, він дуже наближена особа до президента, він виконує самі різноманітні накази, і тому, розумієте, пан президент ніколи не віддасть Кравченка, ніколи… тому що, це неможливо".

Олекса Боярко:

"Якщо Вам невідомо, пан Мельниченко, то прокуратура розпочала судову справу проти віце-прем’єра Юлії Тимошенко. Чи маєте Ви на записаних стрічках факти розмов, де це планувалося раніше?"

Микола Мельниченко:

"Так, я маю. Так, я можу довести також це, що це сфабриковано для того, щоб заставити Ющенко робити те, що потрібно Кучмі. Це своєобразний спосіб шантажу і тиску на Ющенко. Є записи, як це велося, як це розроблялося, чому це робилося".

Олекса Боярко:

"Пане Головатий, скажіть, з огляду на ці речі, владі потрібен живий Мельниченнко чи мертвий?"

Сергій Головатий:

"Владі Кучмі потрібен кожен мертвий, хто проти Кучми. Тому вона робить все можливе, щоб зробити мертвими, хто хоче справедливості і добра в Україні. Тому в ніякому разі Мельниченко не можна допустити до приїзду в Україну зараз. Я вже говорив і повторюю. Ми маємо всі об’єднати зусилля - політики, журналісти в Україні і поза Україною… для того, щоб Мельниченко залишався за межами України якомога довше з усіма доказами, які він має.

А я не сумніваюся, що це є правдиві докази. Те, що я навіть сьогодні почув в Вашому ефірі, абсолютно зрозуміло, це голос Кучми, всі матюки, що він говорить, це саме Кучма це говорить. Це його стиль, його мова, жива мова…

Але, Олексо, ти запитував на початку Мельниченка, чи було щось , щоб знищити Ющенка? Олексо, подумай, чому Кучма в останні часи проводить дуже багато зустрічей з Путіним. А чи не сталося під час останніх таємних зустрічей з Путіним домовленість між Кучмою і Путіним, що путінська експертиза ( чи то плівок, чи Таращанського тіла) спрямована, щоб захистити, покрити правдою Кучму на заміну знищення Ющенка?"

Олекса Боярко:

"А пробачте, пан Мельниченко, а у Вас немає розмов Кучми з Путіним?"

Микола Мельниченко:

"Знаєте, це державна таємниця, яку я не можу видавати."

Олекса Боярко:

"Останнє запитання до пана Мельниченка.

Ви знаєте, я мучився-мучився, але не можу його не задати, тому що це для протоколу, для історії потрібно. Особливо це мені підказує просто сам факт того, що ера американського президента Клінтона закінчується буквально через 10 днів. Повірте, це запитання таке, знаєте, я б сказав... Ну можливо ви будете вважати його недоречним, але все-таки, чи можна з ваших стрічок виловити якісь факти або натяки, що в кабінеті Леоніда Кучми мали місце історії назразок тих, що відбувалися колись в кабінетах Білого дому між президентом Клінтоном і Монікою Левінські?"

Микола Мельниченко:

"Ні, в цьому відношенні президент Кучма вів себе, скажім так, достойно."