В ефирі української служби радіо "Свобода" Микола Мельниченко розповів ще деякі подробиці касетної справи. Ведучий казав, що Микола Мельниченко сам погодився зателефонувати в студію і взяти участь у прямому ефірі.

Зараз він з відомих причин переховується в одній з Європейських краін, його запрошували до Праги до штаб квартири радіо "Свобода" взяти участь у прямому ефірі, але Мельниченко відмовився з міркувань безпеки.

Свобода: Пане Якщо б вам довелося б почати все з самого початку, щоб ви зробили трошки інакше? Що ви вважаєте, що зробили не так правильно?

Мельниченко: Я вважаю, що мені потрібно було б почати діяти набагато раніше, тому що у мене задокументовані не всі ті злочини, які насправді коїлись.

Свобода: А чи ви знаєте, що сталося з вашими безпосередніми начальниками після того, як ви це зробили?

Мельниченко: Я особисто не знаю, що з ними трапилося. Але я думаю, що ми це повинні пережити заради нашого народу, тому що вони не знають того, що сталося з іншими людьми, які не причетні взагалі ні до чого.

Свобода: Ви вже багато сказали під час зустрічи з депутатми, а щоб ви ще хотіли повідомити з головного?

Мельниченко: Якщо б ця інформація не вийшла, то через півроку на демократії в Україні, на правах і свободах людей можна було б поставити великий хрест. Були плани у оточення президента, щоб знищити також Верховний суд України, інші органи, які не виконували бажань і прихотей президента.

Свобода: Що ви маєте на увазі – знищити Верховний суд? Розстріляти?

Мельниченко: Верховна рада мала приняти закон під патронатом президента, про те, щоб зробити Верховний Суд… Розумієте, Верховний Суд заважав президенту, тому що він був йому непідконтрольний. Він виконував свої задачі, які потрібно було виконувати. І президент дав доручення, щоб розробили такий закон, який дозволив би йому керувати судами також. І він сказав, що надо вигнати Бойка, председателя суду…

Свобода: Пане Мельниченко, зараз, за таких екстремальних умов ви живете одним днем, але потрібно думати і про завтрашній день. Скажіть, будь ласка, яким вам бачиться ваше майбутнє – і близьке і далеке?

Мельниченко: Моє близьке майбутнє – я повертаюсь в Україну за любих умов… Я думаю, це трапиться найближчим часом, хотя я впевнений, що силові структури все зроблять для того, щоб я живим не доїхав. І я впевнений в тому, що народ України переможе це зло і вийде гідно з цієї ситуації.

Свобода: Зрозуміло, що операція з записом, і ваша змушена еміграція за кордон не могла бути проведена однією людиною. Чи можна вважати, що за вами, або поруч з вами є люди, які вам допомагають?

Мельниченко: Ця операція була проведена не однією людиною. Мені допомагали люди, але вони не знали суть цієї операції – що було, як було, де було. Мені допомагали друзі, товарищі, які мене знали. Але не знали, чому це робиться, як і з якою метою.

Свобода: Ви сказали, що здійснювали запис за допомогою цифрового диктофона. Як ви це робили предметно – ми працюємо з аналогічною технікою і знаємо, що вона потребує постійного втручання, тобто треба міняти дискети, елементи живлення, як ви це робили?

Мельниченко: Я народним депутатам сказав, що я мав доступ щоденний в кабінет президента. Да, за мною слідкували, но повірте я находив можливість, щоб це робити.

Свобода: Це великий ризик. Ви не боялися?

Мельниченко: Ну як… Я боявся. Боявся, но з кожним днем, коли я прослуховував записи, про що велися розмови в кабінеті президента, цей страх, знаєте, він приглушувався, було єдине бажання, це зібрати ці матеріали, щоб показати, як воно, що воно діється.

Свобода: В окремих колах в Україні з'явилася нова версія, що до всього цього причетний Євген Марчук. Ви можете це спростувати?

Мельниченко: Я хочу вам сказати, що Євген Кирилович, одна із, вірніше, його структура найбільш порядна, яка залишилася в Україні, я маю на увазі РНБО.

Свобода: Ваш вчинок люди оцінюють неоднозначно. Одні люди вважають, що ви мужня людина, герой, що ви можете бути зразком в принципі для багатьох людей. Інші люди, і таких не мало, вважають вас буквально зрадником, не тільки президента, якому ви не присягали. Вони вважають, що є зрадником і офіцерської честі і інколи зрадником всієї України, тому що ви спричинили дуже скандальну ситуацію, яка не додає Україні авторитету? Як би ви відповіли цим людям?

Мельниченко: Мене вважають зрадником ті люди, які причастні до злочинів. Я маю на увазі дуже багатьох силових міністрів, губернаторів і оточення президента.

Я зрадив, тому що знаю, куди пішли народні гроші – це мільярди доларів. Я зрадив інтереси президента під час того, як він відмивав, як він давав вказівки, які будували йому там дачі по 4 мільйона, по 7 мільйонів, я зрадив інтереси. Але ж є інтереси народу, які працюють на заводах, фабриках, які тільки із-за політичних амбіцій президент давав команди закривати.
Наприклад, в Херсоні нафтопереробний завод, це "Інтерагро" фірма, … в Харкові. Президент України телефонує, наприклад, Азарову і каже придуши, тому що він працює не на нас, в працює на іншу особу. Іде і придавлюється, знищуються робочі місця, не платяться налоги… Та кого я зраджую?

Свобода: СБУ спростувало інформацію про те, що ви були офіцером СБУ. Ви, як вони кажуть, і дня не працювали в СБУ. Внесіть ясність, то офіцером якого відомства ви є, чи були?

Мельниченко: Я майор запаса СБУ. Я працював на посаді старшого офіцера безпеки в управлінні державної охорони України. Я не говорив, що я є офіцер СБУ, я майор запаса.

Свобода: Чи є ще такі офіцери, як ви? Чи не лише ви готові пожертвувати своїм майбутнім заради високої ідеї?

Мельниченко: Так, я переконаний – такі офіцери є і не тільки в СБУ. Не даремно президент давав команду Деркачу позвільняти тих офіцерів, які… Даже офіцери у військових частинах, які працювала в системі СБУ, і там на виборах президента переважна більшість проголосувала за Марчука. І президент дає пряму вказівку з матами – вигнати всіх офіцерів… Деркач каже – як всіх? Каже – вигнати всіх тих офіцерів. Я думаю, що цю інформацію можна підняти, уточнити..

Також офіцери СБУ не проводили настільки брудні акції, як наприклад, інші підконтрольні військові відомства. Тому президент України був в шоці від цього і він весь час давав команду, щоб замінити таких офіцерів на нових. Щоб набрати нову службу, за 5 років виховати таких, які потрібні.

Свобода: Ви сказали, що можете повернутися в Україну. В ролі кого, в який якості ви бачите себе коли ви повернетеся?

Мельниченко: Я громадянин України і я маю повернутися, і я повернусь для того, щоб жити і працювати в Україні. А в якій якості - це вже час покаже.

Свобода: В журналістських колах точаться найрізноманітніші розмови стосовно цієї справи і в приватних розмовах висувається така версія, що, мовляв, за всією тією справою стоять певні олігархи, які хочуть власне дискредитувати Леоніда Кучму і взяти всю владу в свої руки шляхом на переший погляд законним. Навіть називається прізвища Суркіса і Медведчука. Що ви можете сказати з цього приводу?

Мельниченко: Це абсурд. Те, що Суркіс і Медведчук давали таку вказівку – це абсурд. Тому що, наскільки я знаю, і Суркіс і Медведчук не зацікавлені в тому, щоб Кучма пішов.

Свобода: Ви кажете, що такі офіцери в силових структурах, як ви, є. От уявімо собі, що вся ця історія закінчиться абсолютно нічим, все буду спущено на гальмах. Якими можуть бути подальші дії ваших однодумців?

Мельниченко: В будь-якому випадку перемога демократії буде, в любому випадку президент України вже не зможе давати вказівки на закриття, наприклад, "Сільських вістей", журнала "Політика і Культура", "Грані" чи "Зеркало недели". І я думаю, що міністри вже не зможуть відверто виконувати волю президента. Так що в любому випадку демократія виграла в цьому відношенні. І також я впевнений, що ті кошти, які були украдені, я це моду показати, прослідкувати – де вони були взяті, кому і нащо передані, вони, я думаю, хоча б частина повинна повернутися в Україну.

Свобода: Що, в вас є така інформація – де, на яких рахунках лежать гроші тих чи інших громадян України?

Мельниченко: На це питання я відповідати не буду. Я можу тільки відповісти, що в мене є інформація про багатомільйонні кошти, які незаконно були зняті в тих чи інших фірмах і про це знає президент України. І до речі по його вказівці.

Свобода: А це якось задокументовано?

Мельниченко: Це є на мікрокасетах, чіпах. І є також інформація, що бізнес незаконний продовжується. Я можу сказати, що Кучма дуже боїться, що вскроються деякі факти, пов'язані із Лазаренком.

Свобода: Які саме факти, ви не можете сказати?

Мельниченко: Факти єсть. І про це Генеральний прокурор Потебенько вам може більш детальніше сказати. Коли у них була розмова Потебенько із Кучмою, Потебенько перелякався, коли була ймовірність, що Лазаренка все ж таки переведуть на Україну. Можете в нього спитати – є день, час, коли він це говорив. І ці факти також задокументовані. І інші – про Ющенка, про Костенка, про прослуховування Марчука, все єсть.

Свобода: Що саме про пана Ющенка? Ви можете зараз про це сказати?

Мельниченко: Також можу сказати. Президент давав вказівку (передаю дословно) знищити Ющенка. Це було сказано 30 березня одному із губернаторів. Після цього, вони повинні були підготувати листа, що вони не задоволені роботою Ющенка. І також була вказівка ряду міністрів, щоб вони написали заяву, що вони на таких умовах працювати не можуть.

Свобода: Ви маєте на увазі знищити Ющенка – організувати якийсь наїзд на нього, звільнити його з роботи, чи буквально знищити людину.

Мельниченко: Я передаю слова президента, які в мене задокументовані, де він дає вказівку "Я Ющенко унічтожу".

Свобода: Він сказав це по-російськи?

Мельниченко: Один раз по-російськи. А другий раз він сказав "знищити".

Свобода: Чому Мороз? Може краще було вийти на Симоненка, Вітренко, або на інших парламентрів?

Мельниченко: Я, мабуть, знаю, набагато більше ніж ви. І я зробив цей вибір свідомо. Чому? Повторюю. Кучма давав вказівку неодноразово зробити перевірку всіх структур, які працювала на Мороза. Мороз – людина, яка чиста перед законом. В нього немає ні банків, в нього не має не приватної власності, як, наприклад, у Пустовойтенка, хатинка багатомільйонна на одному з островів, як він розповідав. Він чистий перед законом. І Кучма вже то раз говорив і Деркачу і Азарову – найти, знищити, но вони приходили, щось таке доповідали, но конкретно на нього нема нічого. Тому питання на кого виходити і кому доповідати, і на кого можна покластися у цій справі, саме відпало.

Свобода: Кажуть, що президент зловживає алкоголем, чи можете ви це підтвердити?

Мельниченко: Вживає він алкоголь, чи ні, я на це запитання не відповідаю.

Свобода: А щоб ви могли відповісти пану Безсмертному, який стверджує, що добре знає той диван, під яким був диктофон, і що під нього нічого не можна засунути, заховати?

Мельниченко: Якщо пан Безсмертний дасть добро передати по радіо "Свобода" його розмови, де він вживає мати, це була одна із розмов, коли він каже, що Ткаченка треба вигнати з парламенту.

А диктофон був там, де сказав – під диваном.

Свобода: І прибиральниця його за такий тривалий час його не побaчила?

Мельниченко: Я говорю, що старший офіцер безпеки. Тому повірте, що мій рівень відповідає тому, щоб я міг це зробити.

Свобода: …Симоненко каже, що до нього звертався інший офіцер, не ви, з такою пропозицією. Ви не один діяли?

Мельниченко: Якби я працював з кимось в парі, то цього всього не було. Я діяв сам ніхто крім мене це зробити не зміг і я б нікому не зміг доручити в цій делікатній такій справі.

Свобода: Коли ви йшли на цю працю, ви думали, що там все чисто? Це ж коридори влади! Ви ж знали, які там можуть бути різні сценарії? Навіщо ви взагалі йшли туди працювати?

Мельниченко: Питання риторичне. Навіщо йшов, а що узнав? Знаєте, я проводив одного бізнесмена до президента, він ніс подарунок президенту, кошторис його 5 мільйонів доларів. Я ім'я сказати його не можу. Можу сказати, що це має відношення до Житомиру. Зарплати і пенсії, щоб погасити задовженності, потрібно десь 5 чи 6 мільйонів гривень, а президент приймає подарунок на 5 мільйонів доларів – Скіфське золото. І цей же бізнесмен каже, да я подарував ще щось на 3 мільйони, це ще дрібниці…

Розумієте, мабуть для дуже багатьох як офіцерів, так і не офіцерів є такі слова порядок, честь, держава. Може виховання було таке, але для мене це завжди були святі поняття, як держава, в якій ти живеш, той народ. Йому, йому народу завтра повернуть зарплати, пенсії, перестануть душити опозиційні ЗМІ, опозиційні до режиму Кучми заводи, фабрики і вони почнуть працювати – це все піде на користь.

Свобода: Ви казали, що якщо повернути назад, то діяли би раніше. Ви маєте на увазі, що могли б випередити тих, хто прибрав Георгія?

Мельниченко: Ну, чи прибрали Георгія, чи вбили, чи ні у мене такої інформації немає. А прискорило процес формування моєї думки справа Гонгадзе. Коли я побачив дружину, маленьких дітей, коли я б знав правду, де, що з Георгієм, я би хотів допомогти. Я все-таки вважаю, що Георгій живий. Вони хотіли зламати його волю і показати, що він винен багато коштів, насамперед тим структурам, на які працював.

У мене немає доказів, що він живий, але немає доказів про те, що він знищений. У мене є докази про те, що його замовив президент Кучма і є докази, що президент дуже хвилювався про долю Гонгадзе після зникнення. Це вам може підтвердити … 7 днів веде передачу… Сережа, Сережа… Його визивали по указівке Кучми в адміністрацію президента і він мав зробити таку заяву, що народ, я грубо може скажу, народ, чому ви підіймаєте шум із-за Георгія, в Україні зникає не один десяток людей щоденно, а ви тут навколо Георгія!.. Сторожук, вспомнил. Він вам може підтвердити, що получав такий наказ безпосередньо від Литвина.

Свобода: Наскільки президент надавав увагу Георгію Гонгадзе?

Мельниченко: Цей випадок переповнив чашу терпіння мого. Про те, що президент дуже велике значення приділяв Георгію я не скажу, но він неодноразово звертав на це увагу.

Ті журналісти, що 24 години хвалять президента, автоматично зачисляються в ранг улюблених. Но Кучма, я вважаю, не смілива людина. Тому, що він дуже боїться журналістів, які його критикують.

Улюблені получають фінансову підтримку. А ось газета "День", коли була під час компанії його ворогом – він дав, неодноразово давав команду, щоб припинити підписку. Ну жах! Він бореться особисто проти людей. Не тільки проти журналістів, я можу навести десятки прізвищ, яких по вказівке кучми звільняли з армії, СБУ, прокуратури (Ольга Колінько).

Свобода: Ваші побажання на Новий рік.

Мельниченко: Я хотів би перед цим звернутись до президента України і сказати йому – Леонід Данилович, не мішайте Україні, її іміджу. Чим довше це затягується, тим гірше для України. Я готовий, якщо ви також готові, приїхати на Україну, в прямому ефірі – давайте зробимо детектор лжи – і хай народ подивиться хто говорить правду, хто не правду. Я призиваю вас, подумайте про народ України, про Україну, про сім'ї, дітей, які залишилися без батьків, в цьому є вина. Я не кажу, що це ви свідомо це робили, но покайтесь!

А до народу, до друзів, я вірю, що вони є - будьте і вірте, що кращі на Україні вже приходять. Вже буде краще!

Україна сильна держава і народ сильний. Я впевнений, що ми достойно вийдемо як народ, як нація з цього становища