"“ому що, прийшовши до влади, в≥н або, в кращому
випадку, не зможе н≥чого зробити (будувати будь-¤к≥
сусп≥льно-пол≥тичн≥ або економ≥чн≥ конструкц≥њ
без п≥дтримки народу - все одно, що побудувати д≥м на п≥ску),
або все ж таки доможетьс¤ свого - ≥ ось це
й Ї найнебезпечн≥шим. “ому що вт≥лити в житт¤ св≥й
персональний проект в≥н зможе лише
примусивши людей п≥дкоритис¤ йому - або усунувши
незгодних.
Ѕезв≥дпов≥дальний мр≥йник або кривавий диктатор -
ось, що виходить з таких кандидат≥в.

ѕрезидент Ћ.  учма з книги "ѕро найголовн≥ше"

"—ад≥сь чайку папйом..."

ѕрезидент Ћ.  учма з касети майора ћ. ћельниченка



–озд≥л сьомий. ¬исновок: „уд≥ще обло

ѕитанн¤ персональних ¤костей президента не Ї приватним питанн¤м, так само, ¤к в≥домост≥ про його особист≥ стосунки та житт¤ не можуть становити конф≥денц≥йноњ ≥нформац≥њ, ¤к це намагаЇтьс¤ стверджувати незграбний заступник генпрокурора ќ. Ѕаганець.

”крањнська модель влади Ц режим  учми Ц м≥стить занадто багато ознак того, що д≥тлахам в школ≥ витлумачують, ¤к ознаки абсолютноњ монарх≥њ, зокрема коли йдетьс¤ про прийн¤тт¤ остаточного р≥шенн¤. ™диною структурою, ¤ка обмежуЇ можлив≥сть свавол≥ при прийн¤тт≥ Ћ. учмою р≥шень це ≥нститут його дорадник≥в та пом≥чник≥в п≥д контролем глави адм≥н≥страц≥њ. јле Ћ. учма маЇ безмежну владу в частин≥ визначенн¤ персональноњ карТЇри кожного з них ≥ тому ендем≥¤ запопадливост≥, ¤кою ≥нф≥коване пов≥тр¤ в "палатах" на Ѕанков≥й та ћежиг≥рТњ практично зводить нан≥вець можлив≥сть чесноњ та розумноњ поради іаранту в критичн≥ хвилини прийн¤тт¤ р≥шенн¤. јле, ¤кщо у¤вити, що добр≥ поради надход¤ть таки, прийн¤ти чи не прийн¤ти њх вир≥шуЇ сам президент.

"¬иконавча влада не повинна бути демократичною всередин≥ себе", - стверджуЇ њњ голова. (Ћ.  учма "ѕро найголовн≥ше")

ј отже, нац≥¤ залежна в≥д особи, ¤ка окупувала колишню резиденц≥ю  ѕ” й ховаЇтьс¤ в≥д законом≥рноњ ц≥кавост≥ своњх сп≥вгромад¤н неначе ¤кийсь чаклун з крањни ”.

"—ледите за прессой", - глумливо радить перша особа своњм сп≥вгромад¤нкам другого іатунку. —ам президент іазет не читаЇ.

ћи не знаЇмо, наприклад, в ¤ку коп≥йчину "вл≥таЇ" держав≥ президентський гардероб та мак≥¤ж, не знаЇмо в≥д кого у гаранта б≥лизна ≥ за ¤кою статтею видатк≥в оплачуютьс¤ першокласний scotch, без достатньоњ к≥лькост≥ котрого, ¤к подейкують, "реформатор" практично не здатний ефективно обм≥рковувати своњ "реформи" в важких умовах перех≥дного пер≥оду. ј це важливо знати.

јле ще небезпечн≥ше те, що ми не знаЇмо майже н≥чого про персональн≥ ¤кост≥ та мотиви повед≥нки людини, ¤ка розчерком пера вир≥шуЇ долю майже 50 м≥льйонного народу в географ≥чному центр≥ ™вропи. ’то в≥н?

« огл¤ду на карТЇру Ћ.  учма типовий колгоспно-пролетарський пристосуванець, ¤кий видерс¤ на вищ≥ посади в адм≥н≥стративн≥й систем≥ використовуючи методи ≥ способи, ¤к≥ ц≥й систем≥ притаманн≥. (—воњм призначенн¤м на пост гендиректора "ёжмашу", наприклад, Ћ.  учма завд¤чуЇ члену √ „ѕ ќ.Ѕакланову)

—≥льське злиденне дитинство, с≥льська рад¤нська осв≥та на тл≥ майже докор≥нно винищених на п≥вноч≥ ”крањни народних та рел≥г≥йних традиц≥й, виключають можлив≥сть закладенн¤ б≥льш-менш глибоких особистих моральних та культурних п≥двалин.

Ќизький "соц≥альний статус", пост≥йне в≥дчутт¤ голоду сина вдови фронтовика визначили шл¤х принижень, ¤кий повинний був пройти непозбавлений км≥тливост≥ юнак, перш н≥ж реал≥зувати амб≥тне бажанн¤, - хай там що, але вибитись "в люди". ÷е, а також в≥дсутн≥сть ¤скравих привабливих особистих рис, закладало й п≥двалини майбутн≥х "комплекс≥в" дорослого Ћьон≥. (¬ражаЇ майже мазох≥стська насолода, з ¤кою президент пост≥йне оновлюЇ список тих хто "зрадив" його "п≥дставив" або "п≥дв≥в")

–ац≥онально обраний "перспективний" факультет ¬”«у. —тудентський преферанс, ¤к спос≥б прожитт¤ рахунком таких же злиденних, але менш придатних до обчисленн¤ "вар≥ант≥в" однокашник≥в. ўасливий розпод≥л до "ёжмашу". "–озум преферанс≥ста" дозволив зметикувати, що терен комсомольського та компарт≥йного актив≥ста набагато пл≥дн≥ший терену "б≥дного ≥нженера".

 учма-конструктор це м≥ф.  учма червоний-директор це по¤сненн¤ багатьом речам. ЌемаЇ потреби чесному творчому "технарю", заклопотаному своњм "зал≥зом", отримувати депутатський мандат, але  учма-учасник лютневого позачергового пленуму ÷   ѕ” просто зобовТ¤заний був "обратис¤" до ¬ерховноњ –ади за наполегливою порадою украњнського "іекачеп≥ста", тод≥шнього першого секретар¤ ÷   ѕ” ¬. ≤вашка.

ѕарт≥¤ послала його проводити њњ л≥н≥ю на вищому законодавчому р≥вн≥. јле в≥н не посп≥шав, сид≥в соб≥ в депутатському кр≥сл≥ та й мовчав, спостер≥гаючи, - чим зак≥нчитьс¤ ц¤ "заварушка", названа "перестройкою".

” ¬ерховн≥й –ад≥ скликанн¤ 1990 року Ћ. учма член "групи 239" п≥д ≥дейним кер≥вництвом ќ.ћороза. ¬олодар персонального л≥така, та що там л≥така Ц ц≥лого в≥докремленого "ёжмаш"-корол≥вства в ел≥тному ƒн≥пр≥-ѕетровому, в≥н гн≥тивс¤ незграбним кер≥вництвом. ƒратувавс¤ ƒанилович ≥ "разгулом демократ≥њ", ¤кий "руйнував промислов≥сть" Ц розум≥й позбавл¤в можливост≥ заробл¤ти на "проп≥тан≥Ї" червоним директорам. ”¤в≥ть соб≥ людина, - у розкв≥т≥ сил, у нењ "Ї все, нав≥ть персональний л≥так" (ё.Ћуканов "“рет≥й президент), у тому л≥таку запас нањдк≥в та напоњв, здатних задовольнити найвибаглив≥ш≥ директорськ≥ смаки, в р≥дному м≥ст≥ "п≥д началом" багатотис¤чний колектив: живи й царюй, а тут розпочинаЇтьс¤ неконтрольован≥ процеси.

√ „ѕ з гуркотом проваливс¤. Ћ. равчук "танцюЇ п≥д дудку нац≥онал≥ст≥в", одна вт≥ха - колеги-директори позахоплювали заводи та заводики й ще ¤кось тримаютьс¤, але все "рушитьс¤", народ "абарзЇл" ≥ н≥хто по-справжньому не "керуЇ люд¤ми".

«ат¤тий дн≥пропетровський номенклатурник, мало в≥рив в марксистсько-лЇн≥нську казочку про сусп≥льство та про себе, але сумн≥вн≥ демократичн≥ новац≥њ були дл¤ нього ще б≥льш ворожими. ¬≥н вже тод≥ був твердо переконаний, що народ це Ц бидло, ¤ким треба керувати. «алишившись п≥сл¤ розвалу ———– фактичним володарем концерну з 50-ма тис¤чами прац≥вник≥в, в≥н використав потужност≥ "ёжмашу" ¤к трампл≥н дл¤ стрибка на ще один щабель влади.

ѕров≥вши в≥дпов≥дн≥ кулуарн≥ перемовини з директорами-експропр≥аторами ( з того часу вони звуть себе "промисловц¤ми") й заручившис¤ п≥дтримкою найавторитетн≥шого на той час "колгоспника" ≤вана ѕлюща (звичайно, м≥й фюрере?) Ћ.  учма забезпечуЇ соб≥ кр≥сло премТЇра.

ќбставлено все було так н≥би то Ћ. учми "довго ≥ нудно" переконували об≥йн¤ти посаду, а в≥н в≥дмовл¤вс¤.

≤ ось в≥н в≥дчуваЇ в соб≥ нове покликанн¤. Ћюдина, ¤ка за к≥лька рок≥в депутатства не спромоглас¤ на жодне публ≥чне висловлюванн¤, призначаЇтьс¤ премТЇром. ÷е було можливе т≥льки в ”крањн≥. “реба розум≥ти, що Ћ. учма мовчав в у ¬ерховн≥й рад≥ не в≥д скромност≥. як доводить його повед≥нка, в≥н не проти застосуванн¤ слова ¤к зброњ. ѕросто вже тод≥ Ћ. учма оц≥нював так званий "украњнський парламент ¤к "говор≥льню", сам в≥н прагнув реальноњ влади.

¬ступаючи на посаду в≥н вимагаЇ ввести "в≥йськовий стан" в економ≥ц≥, йому надають лише "надзвичайних повноважень".

≤снуЇ м≥ф н≥бито "вони зТњли його" за одинадц¤ть м≥с¤ц≥в. јле факти промовл¤ють ≥нше.

28 трильйон≥в 200 м≥ль¤рд≥в карбованц≥в склав борг громад¤нам ”крањни з боку дов≥рчих товариств Ц траст≥в, ¤к≥ було допущен≥ в економ≥ку ”крањни бездумним указом Ћ.  учми, ≥ практично п≥д≥рвали дов≥ру громад¤н до украњнськоњ держави. ѕонад м≥ль¤рд долар≥в склав борг ”крањни перед –ос≥Їю. ÷ей борг став був би неможливим без документ≥в, п≥дписаних восени 1992 року ур¤дом Ћ.  учми, самого Ћ.  учми п≥дписати ц≥ документи примушували його особист≥ далекос¤жн≥ плани, в ¤ких –ос≥¤ в≥д≥гравала не останню роль.

÷≥ плани були повТ¤зан≥ з його подальшою пол≥тичною карТЇрою, але назвати њх пол≥тичними не можна, оск≥льки њхн¤ реал≥зац≥¤ забезпечували персональний поступ Ћ.  учми на ≥Їрарх≥чн≥й драбин≥, ≥ не мала н≥чого сп≥льного з ≥нтересами жодного пол≥тичного угрупуванн¤ того часу. “ак само не входили в ц≥ плани права та ≥нтереси держави та громад¤н, тобто "вс¤кой сран≥".

Ќасл≥дки премТЇрства Ћ.  учми катастроф≥чн≥, але в≥н цим не переймаЇтьс¤.

“ак само, ¤к готовий до розпаду "ёжмаш" було використано дл¤ отриманн¤ премТЇрства, - готова до розпаду ”крањна використовуЇтьс¤ дл¤ отриманн¤ Ћ.  учмою президентства.  олеги-червон≥ директори у змов≥ з Ћ. учмою з ≥н≥ц≥юють заворушенн¤, ¤к≥ спричин¤ють пол≥тичну кризу, що вона в свою чергу призводить до позачергових вибор≥в ѕрезидента та ¬ерховноњ –ади.

…ому н≥чого ≥ншого й не залишалос¤. Ќе треба мати нав≥ть отой розум преферанс≥ста, дл¤ того, щоб зрозум≥ти, Ч ¤кщо в≥н почне втрачати "висоту польоту" ¤к премТЇр, на "ёжмаш≥" в≥н також не втримаЇтьс¤. Ќа њхн≥й мов≥ це зветьс¤ "на ф≥і з пл¤жу". ¬≥н був приречений або обратис¤ на президента або з ганьбою п≥ти на в≥дпочинок.

¬ своњх ретушованих численними PR-косметологами мемуарах чинний президент розпов≥даЇ, що ≥ ран≥ше, йому трапл¤лос¤ переживати та долати особист≥ карТЇрн≥ кризи. јле це була перша криза Ћ.  учми, ¤кою в≥н без зайвих сумн≥в≥в "под≥ливс¤" з ус≥Їю крањною.

“реба його запитати заради чого в≥н вт¤гнув крањну у достроков≥ президентськ≥ та парламентськ≥ вибори 1994 року? «аради чого став президентом? јдже в≥н публ≥чно з≥знавс¤, що не знаЇ нав≥ть "що будувати".

¬ Ѕога в≥н не в≥рив, нац≥ональну ≥дею не розум≥в, людей зневажав, заради чого йому було обиратис¤?

¬≥дпов≥дь т≥льки одна Ц влада.

ѕерсональний л≥так, персональн≥ резиденц≥њ, власний вињзд у к≥льканадес¤т мерседес≥в п≥д охороною в прот¤з≥ сорока к≥лометр≥в траси  ињв-Ѕорисп≥ль (аеропорт), конь¤чок, ≥корка, можлив≥сть призначати та зв≥льн¤ти Ч п≥дн≥мати та "опускати", можлив≥сть говорити про себе в трет≥й особ≥ ¤к про президента, ну ≥ звичайно ж леіальна можлив≥сть "проехатьс¤ по любому", точн≥ше - по кожному, "бл¤".

(ѕоказовою в план≥ метод≥в Ћ.  учми Ї дол¤ ё. «в¤г≥льського, представника донецького клану, гор≥лчано-сп≥тн≥ле диханн¤ котрого Ћ.  учма й дос≥ в≥дчуваЇ на своњй потилиц≥. ÷е р≥шуч≥ люди ≥ њм н≥чого не варто перетворити твою потилицю на м≥шень. “реба було њм б≥льше вправл¤тис¤ в "гусарика" (р≥зновид студентського преферансу), щоб переграти першого преферанс≥ста ”крањни. ¬они розгойдали човна з метою закинути в кр≥сло ёхима Ћеон≥довича. “ому було це вкрай потр≥бно задл¤ реал≥зац≥њ схеми "вуг≥лл¤ Ч грош≥, грош≥, хай йому чорт що, але грош≥ в першу чергу. (÷≥каво, що в цих схемах, свою "пайку" отримувала ≥ дос≥ отримуЇ частина кваз≥украњнськоњ д≥аспор¤нськоњ наволоч≥, що њй притаманно лити крокодил¤ч≥ сльози й "суііестувати" з приводу засилл¤ "маф≥њ" в ”крањн≥.) Ћ.  учму вони викинули, а разом ≥ створили дл¤ нього потужний трампл≥н. Ћише переконавшис¤, що справу зроблено, Ч 23 вересн¤ 1993 року Ч Ћ. учма залишаЇ посаду, а вже 24 вересн¤ 1993р. ¬ерховна –ада ухвалюЇ закон "ѕро достроков≥ вибори ¬ерховноњ –ади ”крањни ≥ ѕрезидента ”крањни".

“е, що сталос¤ з ё. «в¤г≥льським за президентства  учми, в≥домо вс≥м Ц √ендиректора ≥мен≥ «ас¤дька публ≥чно "опустили" так, щоби було зрозум≥ло кожному, хто намагатиметьс¤ насл≥дувати його.

—права «в¤г≥льського Ц це н≥ч украњнських "довгих нож≥в". “ак≥ вже бо у нас, у украњнц≥в, нож≥ вони ефективн≥, коли торкаютьс¤ серц¤ журнал≥ста, год≥ пробувати "д≥стати" цим ножем бодай одного корупц≥онера, Ч сам н≥ж довгий, але коротк≥ руки.)

Ћ.  равчук й сам пор¤дний номенклатурник, недарма ж працював —екретарем ÷   ѕ”, але в≥н нав≥ть в примарному сн≥ не м≥г у¤вити соб≥ р≥вн¤ того нахабства, п≥длост≥ та безсоромност≥, з ¤ким вс¤ прокучм≥вська пол≥тична брат≥¤ д≥¤ла проти  равчука в президентськ≥й кампан≥њ 1994року, особливо треба в≥дзначити другий тур.

ўе б≥льш бридкою була картина, ¤к вони буквально наступного за виборами дн¤ почали по-живому в≥ддирати в≥д крањни лас≥ шматочки. ўоправда, за Ћ.  равчука, власне, цей процес ≥ розпочавс¤, але б≥л¤ нього не було такоњ голодноњ й ненаситноњ зграњ. ÷е звалос¤ початок справжн≥х реформ в ”крањн≥.

“им часом президент формував св≥й стиль. ” цьому стил≥ не могли не в≥дбитис¤ характерн≥ риси його особи. —пробуЇмо вир≥знити њх.

 оли тебе не зневажають д≥вчата, ти мусиш зазирнути до люстерка, але краще було б тоб≥ цього не робити. ѕриродн≥ вади добре компенсуЇ душевна п≥сн¤ п≥д "трепет струн", але дл¤ того, щоби д≥знатис¤ про і≥тару, требу було стати мешканцем гуртожитку "пол≥теху". Ќ≥хто особливо селюка там не чекав, але в≥н навчивс¤ "бренчати" ≥ "в≥стувати", а головне зрозум≥в, що його збро¤ Ц це в≥н сам, ус≥ його зд≥бност≥ ≥ таланти. ј ще в≥д його спостережливого погл¤ду не сховавс¤ справедливий висновок про те, що б≥льш≥сть людей аж н≥¤к не проти того, щоби ними вправно ман≥пулювали.

ƒе¤к≥ уникають зТ¤совувати на ¤кому св≥т≥ вони знаход¤тьс¤, намагаючись заховати голову ≥ вистромити дупу так, н≥бито це й не дупа зовс≥м, але њхн≥й власний прапор або принаймн≥ герб. Ћ.  учма до таких не належав. ¬≥н привчив себе вир≥зн¤ти кризи, зустр≥чати њх обличч¤м та долати њх. ¬≥н надбав властив≥сть моб≥л≥зуватис¤ задл¤ оц≥нки ситуац≥њ й прийн¤тт¤ р≥шенн¤. ¬≥н би не поважав себе, ¤кби не доклав вс≥х зусиль задл¤ того, щоби потр≥бне йому р≥шенн¤ було вт≥лене. ѕильним оком придивл¤вс¤ в≥н до оточуючих, вивчав њхн≥ слабкост≥ та вад. ÷е пот≥м ставало корисним, п≥д час переговор≥в наодинц≥. «адл¤ вт≥ленн¤ своњх задум≥в в≥н не цуравс¤ й драматург≥њ: кинуте у "кипл¤чий казан" сл≥вце (хай би то було просто "бл¤") вартувало ц≥лих промов.

ј ще в≥н навчивс¤ н≥коли не розкривати своњх карт. ≤ справа тут не т≥льки в тактичн≥й обережност≥, - ≥нколи було просто ¤кось не з руки з≥знатис¤, що твоЇю метою було не щаст¤ "всього прогресивного людства", а посада, наприклад, члена бюро комсомольського осередку факультету.

ѕол≥тика в≥д звичайноњ людина р≥знить прагненн¤ уваги оточуючих та влади; дом≥нуванн¤ над ≥ншими дл¤ пол≥тика Ц ¤к добр¤чий ковток води дл¤ спраглого. Ћюди позбавлен≥ властолюбства в пол≥тиц≥ зайв≥. ƒе¤к≥ науковц≥ нав≥ть розвинули тезу про те, що особиста занепокоЇн≥сть пол≥тика увагою та дом≥нуванн¤м та його пол≥тичн≥ усп≥хи повТ¤зан≥ напр¤му. … д≥йсно без так званою "самодраматизац≥њ" Ц майстерност≥ у приверненн≥ уваги до себе просто неможливе вт≥ленн¤ пол≥тичних ≥дей. ќдн≥ пол≥тики, набуваючи досв≥ду, усп≥шно переживають кризи власного розвитку, л≥куютьс¤ в≥д зайвоњ стурбованост≥ та персональноњ нестаб≥льност≥, набуваючи рис того типу, ¤кий у пол≥толог≥њ звуть "демократичними характерами" або "зр≥лими пол≥тиками". ƒл¤ ≥нших влада так ≥ полишаЇтьс¤ способом прикритт¤ власноњ неповновартост≥ та низькоњ самооц≥нки. ÷е так зван≥ "аг≥татори", ¤к≥ навчилис¤ майстерно привертати увагу до себе заради самоњ уваги та можливост≥ дом≥нувати, бодай на ¤кийс¤ час. ≤снуЇ ще один тип. Ќенаситн≥сть у прагненн≥ до влади та нездатн≥сть подолати власн≥ комплекси, зайва збентежен≥сть та афектац≥¤ породжуЇ пол≥тикан≥в, ¤к≥ кожну пол≥тичну кол≥з≥ю сприймають ¤к особистий конфл≥кт. ѕрагнучи, хай там ¤к, розвТ¤зати конфл≥кт на свою користь, вони здатн≥ перетворити його на сусп≥льну пол≥тичну кризу. ¬иходом з криз дл¤ них може бути т≥льки њхн¤ перемога.

—постереженн¤ за д≥¤льн≥стю чинного президента дозвол¤Ї зробити висновок про те, що в≥н набув рис зр≥лого пол≥тика. як також важко знайти в ньому ознаки демократичного характеру. Ћ.  учма ¤вл¤Ї приклад химерного поЇднанн¤ рис аг≥татора та пол≥тикана.

ѕрезидент  учма Ї проблемою в соб≥ та дл¤ себе. ¬≥н Ї занадто стурбований "незайман≥стю" уподобаного ним самим власного образу дл¤ того щоби ви¤витис¤ здатним створити щирий звТ¤зок з украњнським народом.

ѕрезидент не читаЇ іазет. Ќе тому, що немаЇ коли, але тому, що там "бруд" ≥ це заважаЇ йому спати. ¬≥н впадаЇ в ≥стеричне роздратуванн¤, коли натикаЇтьс¤ на жорстку критику ≥ в так≥ хвилини ви¤вл¤Їтьс¤ здатним замовити вбивство такого критика-журнал≥ста √еорг≥¤ √онгадзе.

Ћюдина справжнього ≥деал≥зму, в≥н прийшов у владу дл¤ того щоби "вр¤тувати промислов≥сть". Ќе розум≥ючи реальних процес≥в, в≥н прагне перетворити ”крањну на "прекрасну химеру" його найкращих спогад≥в, - такий соб≥ "ёжмаш" в межах в≥докремленоњ держави. ” нього н≥чого з того не виходить, в≥н починаЇ дратуватис¤, простор≥кувати щось про "вертикаль влади", малювати прим≥тивн≥ схеми адм≥н≥стративних перетворень, тасувати власних представник≥в на м≥сц¤х щойно ¤кийсьз з них ви¤вив ознаки "зради" персонально до нього, Ћ.  учми.

¬≥н вимахуЇ "сокирою" над головами парламентар≥в, а врешт≥ ≥ всього сусп≥льства.

¬≥н створив у будинку на Ѕанков≥й б≥льш ≥зольоване та централ≥зоване правл≥нн¤, н≥ж те, що панувало в цьому м≥сц≥ за час≥в ¬. ўербицького. Ѕез жодного сумн≥ву Ћ. учма з наближеними бачать себе в оборон≥, оточеними ворогами з ¬ерховноњ –ади, антипрезидентськими «ћ≤, опозиц≥њ ≥ намагаютьс¤ п≥дкорити соб≥ ¬ерховну –аду, ”р¤д, опозиц≥ю, «ћ≤ без сп≥впрац≥ з ними, з нечисленними л≥дерами сусп≥льноњ думки ≥ нав≥ть без сп≥впрац≥ з пост≥йною виконавчою бюрократ≥Їю.

÷е стиль влади, що в≥дтворюЇ диктаторське розум≥нн¤ Ћ. учмою президентства, ¤к ≥нституту, котрий стоњть понад усе, маЇ своЇ походженн¤ в ≥ндив≥дуальност≥ Ћеон≥да ƒаниловича, ¤ка характерна зневагою до пол≥тичних опонент≥в; часто в≥н зве њх "зрадники", "вороги".  ризи свого л≥дерства в≥н сприймаЇ ¤к випробуванн¤ дл¤ нац≥њ та безпосередньо дл¤ л≥дера, тобто самого себе. ј все ≥нше Ц хай там ¤к.

≤стор≥¤ правл≥нн¤ Ћ.  учми це ланцюг його персональних криз. ѕригадаймо њх, - намаганн¤ навТ¤зати президентський вар≥ант  онституц≥њ, переобранн¤ на повторний терм≥н, референдум про зм≥ни до  онституц≥њ, "≥мплементац≥¤ результат≥в референдуму".

Ќав≥ть покладанн¤ кв≥т≥в до могилу “араса в≥н примудривс¤ перетворити на загальноукрањнський конфл≥кт.

¬≥н не маЇ серцевини, ¤ка визначаЇ людину переконань.

Ќин≥шн≥й modus operandi та душевний стан чинного в ”крањн≥ президента визначив ¬. ƒеркач (рос≥йськомовний поет-постмодерн≥ст, ки¤нин, ¤кого вимусили ем≥ірувати до —Ўј на початку 90-х рок≥в: "Ќахальна¤ мимика и мимикри¤ чудна. —ижу вот сейчас с таварищем и пью за себ¤ до днаЕ"

¬ласне цей спос≥б мисленн¤ та д≥й й призв≥в той ганебний скандал, ¤кий ми звемо " учмагейт".

„им в≥н зак≥нчитьс¤? ƒл¤ кого ¤к.

Ћ. учма давно вже на дн≥.

¬ажко прогнозувати чого чекати вс≥м ≥ншим. «вичайно опозиц≥¤ Ц не статисти. јле дуже багато залежить в≥д самого Ћ.  учми. ѕрактично в≥н Ї Їдиною людиною, ¤ка одноособово вибере шл¤х розвитку под≥й. ≤нтелект президента достатн≥й дл¤ тверезоњ оц≥нки, але його психоемоц≥йний стан неможливо передбачити.

якщо Ћ. учма дасть згоду на процедуру ≥мп≥чменту або подасть у в≥дставку, заручившис¤ законодавчими без права перегл¤ду в певному пер≥од≥ часу іарант≥¤ми, ”крањна, можливо, отримаЇ ще один шанс.

якщо н≥, нас вс≥х чекають важк≥ ≥ по-справжньому чорн≥ часи. “римайтес¤.