ѕройшло вже дек≥лька дн≥в п≥сл¤ прогнозованоњ в≥дставки ур¤ду ¬≥ктора ёщенка, а ”крањна ¤к би завмерла в невизначеност≥, ¤ка здатна викликати упов≥льненн¤ головних пол≥тичних ≥ економ≥чних процес≥в. ÷е, в свою чергу, може обернутис¤ черговою зат¤жною стагнац≥Їю.

≤ можлив≥сть ц≥Їњ стагнац≥њ, що гальмуватиме ¤к загальний розвиток крањни, так ≥ п≥двищенн¤ матер≥ального добробуту основноњ маси населенн¤, ≥ Ї головною суттю ≥ основним насл≥дком пол≥тичноњ кризи, ¤ка стала очевидним п≥сл¤ в≥дставки ур¤ду.

≤ справа не в тому, що здаЇтьс¤, що ёщенко, ¤кий вважаЇтьс¤ реформатором, програв, а президент ”крањни Ћеон≥д  учма н≥би виграв, "знищивши" головного конкурента в особ≥ надм≥рно попул¤рного прем'Їра. ≤ нав≥ть не в тому, що президент начебто посилив своњ позиц≥њ. ÷е найб≥льша ≥люз≥¤, бо зробив в≥н це, в черговий раз отримавши п≥дтримку клан≥в ≥ ол≥гарх≥в, ¤к≥ п≥шли на ситуативний союз з комун≥стами, а це ¤краз послабило позиц≥њ ¤к президента ≥ ол≥гарх≥в, так ≥ крањни загалом. јдже внасл≥док "завалленн¤" ур¤ду ёщенка будь-¤кою ц≥ною, нав≥ть ц≥ною поступок комун≥стам, практичними парал≥зованими ви¤вилис¤ вс≥ органи центральноњ влади Ц президентськ≥ структури, ур¤д, парламент. ÷е ≥ Ї криза влади.

Ќасамперед, б≥льш вразливим ≥ схильним до впливу ззовн≥ ви¤вивс¤ сам президент  учма. ” нього зникла могутн¤ противага, ¤ким в протисто¤нн≥ з ол≥гархами ≥ рег≥ональними пол≥тико-економ≥чними угрупуванн¤ми ≥ ел≥тами був ур¤д ёщенка. “епер протисто¤ти ол≥гархам ≥ кланам президент зможе, т≥льки спираючись на особисто йому п≥длеглих кер≥вник≥в силових в≥домств Ц генпрокуратури, —лужби безпеки, ƒержавноњ податковоњ адм≥н≥страц≥њ, м≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ. јле, з ≥ншого боку, зникла ≥ ур¤дова перешкода перед надзалежн≥стю в≥д силовик≥в. ј силовики ж можуть домовитис¤ з ол≥гархами. јбо поставити на пом≥рну опозиц≥ю, ¤ка ще не припинила своЇњ боротьби, але зате в особ≥ ёщенка ризикуЇ отримати впливового л≥дера.

јле ще б≥льше позиц≥њ  учми слабшали ≥ можуть стати нульовими у вплив≥ на парламент, оск≥льки п≥сл¤ в≥дставки ёщенка чотири парламентськ≥ пропрем'Їрск≥ фракц≥њ за¤вили, що переход¤ть в опозиц≥ю до президента ≥ його ол≥гарх≥чних союзник≥в. ÷е означаЇ, що розколеною приблизно на три р≥вн≥ частини ви¤вилас¤ ¬ерховна –ада ”крањни. ѕарламент в такому стан≥ або взагал≥ не зможе виконувати основн≥ законодавч≥ функц≥њ, або, ¤кщо збережетьс¤ союз ол≥гарх≥в з комун≥стами, то буде "штампувати" закони, ¤к≥ навр¤д чи можна буде назвати реформаторськими. ћова, наприклад, може п≥ти про припиненн¤ процес≥в приватизац≥њ ≥ земельноњ реформи, про перегл¤д результат≥в приватизац≥њ, що вже Ї, про ренац≥онализац≥ю де¤ких важливих об'Їкт≥в держвластност≥ тощо.  оммун≥сти, ¤к в≥домо, провод¤ть зараз кампан≥ю протесту п≥д лозунгом "”крањна без  учми ≥ без ёщенка!" ќдну ≥з задач вони, виходить, вже виконали, тепер Ц "черга" за президентом.

” нин≥шньому стан≥ парламент навр¤д чи зможе ≥ затвердити нового повноц≥нного прем'Їр-м≥н≥стра, настроЇного на продовженн¤ ринкових реформ. Ќа загальну думку, необх≥дний м≥н≥мум дл¤ затвердженн¤ в 226 голос≥в "за" може з≥брати т≥льки узгоджена кандидатура ол≥гарх≥в ≥ комун≥ст≥в. ≤ у цьому раз≥ реформи в ”крањн≥ чекаЇ все та ж дол¤, описана трохи вище Ц вони будуть або загальмован≥, або ол≥гархи спробують провести њх у власних ≥нтересах, що буде означати новий виток "прихватизац≥њ" ≥ розграбуванн¤ держвластност≥. ѕричому, оск≥льки основн≥ украњнськ≥ ол≥гархи пр¤мо пов'¤зан≥ своњми кап≥талами з –ос≥Їю, то саме рос≥йськ≥ компан≥њ ≥ можуть отримати ¤к≥сь переваги в придбанн≥ стратег≥чних об'Їкт≥в ”крањни. ј втрата економ≥чного контролю над основною народногосподарською ≥нфраструктурою на територ≥њ крањни неминуче веде до пол≥тичних втрат частини суверен≥тету: так у ”крањни з –ос≥Їю було завжди.

«аради справедливост≥ потр≥бно сказати, що у  учми залишаЇтьс¤ шанс повернути статус-кво ≥ повторно внести кандидатуру ёщенка на посаду прем'Їр-м≥н≥стра. ” цьому випадку залишаЇтьс¤ примарна над≥¤ на те, що в парламент≥ може в≥дновитис¤ колишн¤ пропрезидентська б≥льш≥сть, ¤ка вже раз затверджувала ёщенка главою каб≥нету ≥ нав≥ть схвалювала його програму д≥й, ¤ка привела до зб≥льшенн¤ в 2000 роц≥ ¬¬ѕ ”крањни б≥льш н≥ж на 6 в≥дсотк≥в. ¬≥д ёщенка, ¤к ≥ ран≥ше, будуть вимагати створити коал≥ц≥йний ур¤д ≥ под≥литис¤ посадами м≥н≥стр≥в з представниками парламентських фракц≥й.

ќднак немаЇ упевненост≥, що з таким розвитком под≥й погодитис¤ сам ёщенко. √оловним чином тому, що, по-перше, йому ¤к перспективному пол≥тику це не потр≥бне: нов≥ торги ≥ закул≥сн≥ домовленост≥ зажадають в≥д нього нових зобов'¤зань. ј, по-друге, через дек≥лька м≥с¤ц≥в оф≥ц≥йно стартуЇ парламентська передвиборна кампан≥¤, ¤ка остаточно парал≥зуЇ вс≥ органи влади ≥ пол≥тичну ел≥ту. ≤ екс-прем'Їр вже за¤вив, що власну пол≥тичну перспективу зв'¤зуЇ з виборами.

ѕ≥сл¤ в≥дставки в≥н в ≥нтерв'ю "ƒзеркалу тижн¤" ч≥тко сказав про причини того, що в≥дбуваЇтьс¤: "” принципах, що в≥дстоюють ≥нтереси державност≥ ”крањни ≥ ≥нтереси населенн¤, потраба стаЇ все менше ≥ менше. ÷е в≥дбуваЇтьс¤ тому, що багато кому з нин≥шньоњ парламентськоњ б≥льшост≥ необх≥дна пол≥тична система, ¤ка захищаЇ ≥нтереси дек≥лькох авторитет≥в. ”р¤д не вважав своњм обов'¤зком маневрувати м≥ж двома цими курсами. ÷е ≥ не влаштовуЇ тих, хто керуЇтьс¤ егоњстичними ≥ корисливими ≥нтересами".

ёщенко також за¤вив, що на майбутн≥х парламентських виборах буде створювати свою пол≥тичну силу Ц "широку коал≥ц≥ю сил", ¤к≥ готов≥ "демократично ≥ посл≥довно приводити ”крањну до Ївропейських стандарт≥в". ѕри цьому ёщенко позначив досить широк≥ рамки дл¤ своњх потенц≥йних союзник≥в, коли за¤вив: "”крањнська пол≥тика маЇ бути не проамериканською, не пророс≥йською, не проЇвропейською, вона маЇ бути проукрањнською. ћи повинн≥ в≥дстоювати т≥ переваги, ¤к≥ Ї важливими ≥ необх≥дними дл¤ нашоњ крањни".

ќск≥льки ц≥ питанн¤, ¤к ≥ ран≥ше, залишаютьс¤ актуальними дл¤ ”крањни ≥ про них гар¤че ≥ серйозно сперечаютьс¤ на самих р≥зних р≥вн¤х пол≥тичних ел≥т, то, на думку багатьох, у ёщенка, що маЇ найвищий рейтинг народноњ дов≥ри, д≥йсно Ї перспективи об'Їднати сам≥ широк≥ пол≥тичн≥ кола "п≥д себе". ≤ тих, хто боњтьс¤ його "прозах≥дност≥", ≥ тих, хто не хоче з р≥зних причин сваритис¤ з –ос≥Їю, наприклад, через пол≥тичн≥ погл¤ди.

Ќа користь ёщенка може з≥грати ≥ той факт, що неминуче пад≥нн¤ р≥вн¤ житт¤ напередодн≥ вибор≥в неодм≥нно позначитьс¤ на настро¤х електорату. ёщенко тепер з повною основою може претендувати на колишню "роль" самого президента  учми Ц роль "переможц¤ червоноњ чуми", завд¤ки ¤к≥й останн≥й перем≥г в 1999 роц≥. “епер, п≥сл¤ в≥дставки руками комун≥ст≥в ≥ ол≥гарх≥в того ур¤ду, при ¤кому д≥йсно платили пенс≥њ ≥ зарплати, л≥дерам компарт≥њ ”крањни складн≥ше буде по¤снити люд¤м њх убог≥сть п≥дступами "кап≥тал≥ста" ёщенка. «ате ёщенко постфактум може говорити про переваги своњх реформ, а отже, на ц≥й платформ≥ ≥ набирати голоси. якщо т≥льки, звичайно, ол≥гархи не зможуть зробити житт¤ ще кращими, н≥ж при ёщенку. јле њх "не на це" вчили, ≥ тому ёщенко просто треба грамотно побудувати свою аг≥тац≥йну роботу. —хоже, саме останню обставину ≥ не врахували комун≥сти, укуп≥ з ол≥гархами завалюючи ёщенко.